(VII)
У офисі перерва, ти голодний як пес.
(VII)
В очах моргає надпис: "Я похавал би десь"
I раптом запах чебуреків по-шпионські лізе в ніс.
I ти по головах людей на запах цей біжиш.
(VII)
Влітаеш у кафе, готовий з'їсти слона.
(VII)
I тут перед тобою є китайська стіна.
Стоїть офиціантка, шостий розмір душі.
I дуже елегантно поїдає лаваші.
Приспів:
I ніби далека, і ніби близька.
Дівчина з кафешки на метро "Либiдська".
I ніби солодка, і ніби гірка.
Дівчина з кафешки на метро "Либiдська".
I ніби висока, і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро "Либiдська".
I ніби глибока, і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро "Либiдська".
(VII)
Ти заглядаеш їй у очі, просиш: "Дайте меню".
(VII)
I голосно ковтаеш біля дами слюну.
I вона граціозно витірає руки об халат.
I пропонує для разминки: пиво і салат.
(VII)
Вона чуть вище i ти дивишься їй просто в декольте.
(VII)
А дiалог в таких умовах - діло не просте.
I ти витягуєш все тіло i на пальці стаєш.
Ломаеш логiку подiй, питаєш: "Де ти живеш?"
Приспів: (2 рази)
I ніби далека, і ніби близька.
Дівчина з кафешки на метро "Либiдська".
I ніби солодка, і ніби гірка.
Дівчина з кафешки на метро "Либiдська".
I ніби висока, і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро "Либiдська".
I ніби глибока, і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро "Либiдська"