текст песни (слова) Скрябин Александр - Люди, як кораблi

Вступ:     

   Я не твій брат - ти не сестра моя
   Ніколи не розказуй мені -
   хто і в чому є винний на нашій землі -
   Люди,    як кораблі

   Кожен пливе поки хвиля несе
   і поки глибока вода
   Глибока і темна до самого дна
   До самого-самого дна

Програш:      (x2)

   На глибині зустрічаються всі
   Так ніби в морі місця нема
   І труться бортами, аж стогне земля
   від зависті, підлості й зла

      Хтось не доплив Бо йому помогли
      набрати повні трюми води
      Бо стати героями тої війни
      дуже хотіли вони

Приспів:
   А до берега тихо хвилі несуть
   Поранені душі живих кораблів
   А від берега знову в море ідуть
   Ті хто вірив і правду знати хотів

Програш:      

   Наш Океан знає більше ніж ми
   Секрети всі у нього на дні
   А ми ходим зверху, великі й малі
   Люди як кораблі

      Гордо пливем - і не вірить ніхто
      Шо ним зацікавилось зло
      І серед вітрів ми не чуєм щурів,
      які прогризають нам дно

Приспів.