Французи мають Бонапарта, сир, вино і Париж, Висока мода тебе тягне - ти їхню мову вчиш. І хочеш бути подібним на спокійних парижан, Читати з кавою газету і гризти круасан. Поляки мають Варшаву, біґус, журик і флячки, Марія Кюрі також, до речі, полячка. До них на лижі заїжджаєш, мову їхню знаєш, На думці себе ловиш, що їх поважаєш. А моя країна - суцільна руїна, І гордо ходить в кєпках і спортивних штанах. А моя країна - суцільна руїна, Як можна не любити свою землю аж так? В американців є і статус, і Статуя Свободи, Лас Веґас, Ніаґара, Нью-Йорк, Голлівуд. І уживається спокійно там ще купа народу, А в нас хоч і один, то не вміщається тут. Ісландія далека має двісті вулканів, Рейк'явік, пару гейзерів і вічні льоди. І кожен з вулиці, якшо захоче, просто на каву В офіс президента може сміло зайти. А моя країна - суцільна руїна, І гордо ходить в кєпках і спортивних штанах. А моя країна - суцільна руїна, Як можна не любити свою землю аж так? Моя країна має Київ, Волинь і Карпати, Донбас і Чорне море, Одесу і Львів. І в ній живуть на повну ногу лиш одні депутати, Всі інші грають ролі у кіно про лохів. Стиснувши зуби всі стоять і пропускають кортежі, За місяць заробляють тільки фляжку вина. Найбільша радість українця - дотягнути до завтра, Ми всі давно в окопах, хоча це не війна. А моя країна - суцільна руїна, І гордо ходить в кєпках і спортивних штанах. А моя країна - суцільна руїна, Як можна не любити свою землю аж так?