Ти продаєш свої газети у кіоску на вокзалі, Журнали, ручки, сигарети - як то всьо вже задовбало. На ескалаторах бездумно пропливають сонні люди, І кожен з них собі подумав шо інакше вже не буде. А він приходить на роботу - грати роль у серіалі, Під коньячок з французьким сиром обсудити всі деталі. За двісті баксів за годину він залізе в іншу шкіру, По телевізору покажуть і ми всі йому повірим. Тому шо він зірка, зірка кіно. І ти його любиш тільки за то. Тому шо він зірка, зірка кіно. І ти за ним плачеш гірко давно. Ти здала зміну, за годину на метро вже будеш вдома, Спішиш, боїшся пропустити, ти помішана на ньому. Як завжди рівно в половину він подивиться з екрану, І ти цілуючи подушку розревешся на дивані. Тому шо він зірка, зірка кіно. І ти його любиш тільки за то. Тому шо він зірка, зірка кіно. І ти за ним плачеш гірко давно. Не плач, маленька, він про тебе не знає, Про твої сльози він поняття не має. І з кимось іншим він по парку гуляє Твоя душа тут абсолютно не винна, Вона для себе власну казку створила. І ти в ту казку замість нього влюбилась Тому шо він зірка, зірка кіно. І ти його любиш тільки за то. Тому шо він зірка, зірка кіно. І ти за ним плачеш гірко давно. Тому шо він зірка, зірка кіно. Тому шо він зірка, зірка кіно