Часом буває так що хочеш почути Речi яких б нiколи не знати I тягне за руку тебе в то мiсце Де думаєш краще б очей не мати Ти дивишся в кухнi на кран i воду А правда нi звiдки не виходить I дивляться в очi тобi знайомi I їхнi очi тобi говорять... Спи собi сама Коли бiля тебе мене нема Часом буває так що в магазинi Ти хочеш крикнути "Ну в чому я винна" Тебе окидають розумiючим оком I дуже болить хоча й ненароком I ти ростеш, старiєш, вмираєш А тої правди так i не знаєш Боїшся її i вiд неї втiкаєш I в стiнах своїх ти одна засинаєш